Слава  Ісусу  Христу!

Сьогоднішня  Священна  Церковна  подія,  возлюблені  у  Христі  браття  і  сестри,  передає  нам  радісну  Божу  вістку,  бо  на  щиросердні  молитовні  благання  благочестивого  подружжя  Йоакима  і  Анни  з’являється  їм  Ангел  Господній,  звіщаючи  зачаття  Святою  праведною  Анною  – Діви  Марії.

«Моління  твоє,- говорить  Ангел  Господній  Святій  Анні,- дійшло  до  Господа  Бога,  і  годі  ж  тобі  плакати,  більше  не  сумуватимеш,  від нині  порадуєш  всі  земні  народи,  всі  племена  людські,  бо  станеш  благоплідною  оливковою  віткою,  від  якого  виросте  паросток  –  Пречудна  Діва  Марія,  що  принесе  на  землю  Ісуса  Христа…».

Дивним  зачаттям  Святою  Праведною  Анною  безмежно  раділа  не  тільки  Свята  Родина,  раділо  Небо  й  уся  земля,  пророки  й  патріархи,  ангели  й  архангели.  Сьогодні  радіє  повнота  всієї  Вселенської  Церкви  Христової,  радіймо  й  ми,  дорогі  вірники!  Бо  в  зачатті  Святою  Анною  прославляється  святість  і  безпорочність  Преблагословенної  Діви  Марії.  Святкуючи  сьогоднішнього  дня  Її  Непорочне  Зачаття,  а  всього  через  дев’ять  місяців,  а  саме  21  вересня  Вона  прийде  до  земного  життя  Своїм  Предивним  Нордженням.

Але  до  цієї  предивної  події  Непорочного  Зачаття  довго  довелось  йти  Святій  Родині,  скорботною  була  їхня  життєва  дорога.  Одного  разу,  під  час  староєврейських  святкувань,  Йоаким  приніс  до  Єрусалимського  храму  дари  для  пожертвування,  але  священик    не  прийняв  від  нього,  мотивуючи  тим,  що  будучи  бездітним  він  навіть  не  може  заходити  до  храму,  а  не  те  що  приносити  жертвоприношення.  І  чи  потрібно  більше  принижень  та  докорів?  Коли  про  це  дізналась  Свята  Анна,  дружина  Йоакима,  відразу  усамітнилась  у  саду,  проливаючи  свої  людські  сльози  за  приниження  та  безжальної  ізоляції  від  одноплемінників.  Побачивши  на  дереві  гніздо  з  пташенятами,    відразу  її  спало  на  думку,  що  навіть  пташки  від  неї  щасливіші,  бо  вони  мають   своїх  пташенят,  годують  їх  та  зігрівають  своїми  крильцями,  а  вона  виставлена  на  посміховище  та  ганьбу  людям,  будучи  бездітною.  Але,  незважаючи  на  всі  ці  прикрощі,  Йоаким  і  Анна  проживали  з  Богом,  не  кривдили,  не  нарікали  одне  на  одного,  мовчки  терпіли,  постійно  перебували  у  молитві  до  Бога  про  дарування  їм  потомства.

Якщо  поглянемо  на  сучасні  християнські  родини,  то  між  чоловіком  та  жінкою  буває  дуже  багато  нарікань  та  незгоди,  які  так  і  не  можуть  зрозуміти  своїх  подружніх  обов’язків.  Основою  благочестя  християнського  подружжя  є  взаємна  любов  та  порозуміння,  а  не  чвари  та  різні  звинувачення  один  одного.  Любов  та  злагода  –  це  найбільші  скарби  подружнього  життя,  це  найкращий  подарунок,  який  чоловік  може  подарувати  дружині,  а  дружина – чоловікові.

Сьогодні,  власне,  багато  молодих  подружніх  пар  щедро  розкидаються  тілесною  любов’ю  розуміючи  по – своєму;  насолоджуватися  любов’ю  допоки  ще  є  здоров’я,  допоки  ще  є  суто  людські  можливості  та  бажання  розбещено  проводити  увесь  свій  час  зневажаючи  усілякі  високоморальні  християнські  приписи  Святої  Церкви  та  поваги  одне  до  одного.

Пам’ятаймо,  що  наше  земне  життя  не  є  вистеленим  м’якими  ковдрами  та  розами,  у  подружньому  житті  інколи  бувають  важкі  дні,  коли  до  серця  людини  невільно  пливуть  важкі  переживання  та  скорботні  подумки,  і  як  буде  приємно  тоді,  коли  у  цей  тривожний  та  відповідальний  момент  прийдуть  чоловік  чи  дружина,  доторкнуться  зболілими  від  гріховних  розпачей  руками,  віднайдуть  у  серці  та  промовлять  одне  одному,  вже  давно  наболіле,  добре,  життєдайне  слово,  яке,  на кінець,  оживотворить  замерзлу,  зачерствілу  від  самотності  людську  душу.  До  подібної  любові,  взаємної  поваги  та  всепрощення  закликає  родини  Свята  Церква.

На  превеликий  жаль,  у  сучасному  періоді  земного  життя  людства,  чути  дуже  багато  незадоволення  Церковними  Шлюбами,  мов  як  молоді  люди  повинні  проживати  у  вірності  одне  до  одного,  що  це  за  шлюби,  у  яких  не  можна  проживати  людям  одної  статі,  тим  більше,  утворювати  мов  би  подружні  кооперативи  так  званих  родин.  Всі  подібні  трактування  ведуть  людину  до  страшної  розпусти,  що  спонукає  до  поважних  роздумів  над  метою  подружнього  життя  молодих  людей,  як  на  все  це  реагує  Сам  Господь,  Який  бажає  від  подружжя  єдиного – подружньої  чистоти  та  чесності.

І  якщо  сьогодні  по  усьому  світу  прискорено  шириться  розпуста  між  подружніми  і  так  званими  не подружніми  людьми,  світ  дуже  скоро  опиниться  у  пекельній  безодні!

І  чи  не  тому  сьогодні  Свята  Церква  Христова  ставить  перед  нами  приклад  життя  Святого  подружжя  Йоакима  і  Анни,  що  стали  Батьками  Пречистої  Діви  Марії. Хоч і на старості років, але приводить ця Свята Родина за Божим Благословінням  Єдину, Чисту, Благословенну, бо Вона зі всіх земнороджених стала найдосконалішим Свідком Бога на Землі.

Архангел  Гавриїл  привітав  Пресвяту  Марію  словами: «Радуйся,  благодатна,  Господь  з  тобою!  Благословенна  ти  між  жінками і  благословенний  Плід  лона  твого» (Лк.  1, 28).  Слово «благодатна»  означає  «повна  ласки  Божої».

Церква  Христова  ніколи  не  сумнівалася  у  цій  правді,  а  в  1854  році  Папа  Пій  ІХ  проголосив  цю  Правду  Віри,  що  Пречиста  Діва  Марія,  Пресвята  Богородиця  з  огляду  на  заслуги  Ісуса  Христа  була  збережена  від  всякої  плями  первородного  гріха  ще  від  першої  миті  свого  зачаття.  Це  був  також  надзвичайний  захист  Пресвятої  Богородиці  перед  сектантами –  богохульниками,  які  заперечують  Приснодівство  Марії.

Ніхто  з  нас  не  може  вибрати  собі  земну  матір.  Божественний  Син  Предвічного  Бога,  ставши  людиною,  вибрав  Собі  Матір.  Якщо  би  ми  мали  можливість  вибирати  собі  земних  матерів,  ми  би  вибрали,  очевидно,  молоду,  гарну  вродою,  багату  царівну.  Христос  Спаситель  вибрав  Собі  за  Матір  убогу  і  скромну  ізраїльтянку,  що  проживала  у  забутому  всіма  Назареті.  І  Він  прикрасив  душу  Її  найціннішим  Небесним  скарбом – повнотою  освячуючої  ласки.  Вона  стала  Чеснішою  від  Херувимів  і  без  порівняння  Славнійшою  від  Серафимів.  До  Пречистої  Діви  Марії  Свята  Церква  застосовує  пророцтва  премудрого  царя  Соломона: «Уся  Ти  прекрасна…,  Як  лілея  між  тереном,  так  Подруга  Моя  поміж  дівами».  Діва  Марія  є  Матір’ю  невечірнього  світла,  яке  ніколи  не  згасає,  а  освічує  дорогу  до  вічного  життя.  Прихід  на  землю  Її  Божественного  Сина  передбачали  старозавітні  пророки:   «І  вийде  Пагінчик  із  кореня  Єсеєвого,  і  Галузка  дасть  плід  із  коріння  його»     (Іс. 11, 1).  Далі  цей  же  пророк  Ісая  у  Новонародженому  вбачає: «Ось  Діва  в  утробі  зачне,  і  Сина  породить,  і  назвеш  Його  іменем  Емануїл» (Іс. 7, 14).  У  цій  Дівиці  Свята  Церква  вбачає  Пречисту  Діву  Марію.  Навіть  храм  Соломона  був  прообразом  Пресвятої  Богородиці,  Яка  стала  Живим  Храмом  Божим.  Так  як  ковчег  Завіту  був  зверху  і  всередині  викладений  і  прикрашений  найкращим  золотом,  так  Пречиста  Діва  Марія  від  першої  миті  Свого  земного  життя  була  прикрашена  усіма  Божими  Ласками.  І  як  ковчег  Завіту  містив  у  собі  «кам’яні  скрижалі  із  Божими  Заповідями»,  так  і  Пресвята  Богородиця  носила  у  Своїй  Пресвятій  Утробі  Сина  Божого  і  зберігала  у  Своєму  серці  всі  Його  Слова.  Святий  преподобний  Іван  Дамаскін  говорить: «Разом  із  тілом  захоронив  Господь  Бог  і  душу  Пречистої  Діви,  Яка  мала  прийняти  Бога  до  Свого  лона».  І  справді,  ця  особлива  ласка  Діви  Марії  є  дуже  величавою  зі  сторони  Бога,  бо  лоно  Марії  має  стати  помешканням  Бога.  Воно  повинно  бути  від  самого  початку  чистим  та  не оскверненим,  тому  що  Бог  не  лише  віднайде  для  Себе  проживання  в  лоні  Марії,  але  візьме  тіло  і  кров  з  Її  тіла  і  крові,  а  Тіло  і  Кров  Сина  Божого  не  можуть  бути  оскверненими  яким – не будь  гріхом,  а  повинні  бути  чистими  та  святими.

Яким  великим  дарунком  для  людини  є  святість  та  чистота.  Милосердний  Бог  роздає  Своєю  Щедрою  рукою  Божі  Дарування,  Він  дозволяє  сонцю  щедро  світити  на  добрих  та  злих,  на  праведників  та  грішників.  А  свято  Непорочного  Зачаття  звертає  нашу  увагу  на  нікчемність  гріхів,  які  є  великою  образою  Бога,  їх  не  можна  змити  нічим  іншим  як  тільки  Кров’ю  Христа  Спасителя.  Тому  Свята  Церква  звертає  нашу  увагу  на  Постать  Пречистої  Діви  Марії,  Яка  проживала  у  цьому  зіпсованому  гріхом  світі,  попри  це  була  вільною  навіть  від  найменшого  гріха.  Від  цього  випливає  і  для  нас  наука,  щоб  остерігались  від  гріхів, «…бо  гнів  Божий  відкривається  з  Неба  на  всяку  безбожність  і  несправедливість  людей» (Рим. 1, 18).

Просім,  дорогі,  про  Божу  Ласку,  співпрацюймо  з  Нею,  щоб  доброчесно  виконати  Божі  Заповіді,  остерігаючись  злого,  гріховного  товариства,    брати  приклади  у  добрих  та  побожних  людей.  Звертаймо  нашу  увагу  на  Пресвяту  Богородицю,  мов  на  яскравий  світильник,  який  світить  тим,  які  перебувають  у  темряві.  Просімо  сьогодні  Матінку  Божу: «Споглянь  милостивим  оком  на  сплюндровану  гріхом  землю,  на  якій  стогнуть  бідні  душі  від  тягарів  гріха.  Бери  їх,  Мамко  Божа,  на  Свої  плечі  і  занурюй  їх  у  Своє  Богоматеринське  Милосердя,  щоб  усі  люди  віднайшли  життя  віри  і  ласки,  змогли  величати  Тебе  і  тут,  і  у  вічності: «Радуйся,  Невісто,  Діво  чистая,  радуйся,  Пренепорочно  зачата!»   Амінь.

Ваш  у  Христі  о. Іван,  парох

22  грудня 

Хрестовоздвиженський  Кафедральний  Собор