Христос рождається!

   З невимовної ласки Божої, возлюблені в Христі браття і сестри, вся спільнота Мукачівської Греко-католицької єпархії, святково, з особливим різдвяним натхненням за Григоріанським календарем славить прихід на грішну землю Господа нашого Ісуса Христа.

   Знову в наших прикрашених по-різдвяному християнських храмах величаво, в особливому морально-духовному піднесенні усього людського єства вірних, будуть лунати переможні гімни життя над смертю. Знову будуть радувати нас прекрасні слова ангельської пісні: «Слав у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління». А сьогодні наші думки мимоволі повертаються в ті далекі часи сивої минулості, коли підзаконна старозавітна людина проживало тисячами років в невідомій духовній темряві. Не усвідомлюючи жодним чином ніякого сенсу життя, не знаходячи ніякого виходу із страшної духовної прірви, в якій опинилося старозавітне людство, духовні розчарування все більше гнітили людину, яка опинилася в безодні беззаконь.

   Вся старозавітна Біблійна історія невпинно волає до Бога про «Жінку, що зітре голову змія». І в цьому багатовіковому очікуванні підзаконної людини приходить нарешті на землю Спаситель – Месія, що народжується від Діви Марії, Єдина безгрішна Боголюдина. З часу тайни Боговтілення, Спаситель Христос стає центральним виміром світової історії – до і після Христа. Він стає головним дороговказом земної подорожі для кожної людини.

   А тієї тихої і святої ночі на околиці древнього Давидового міста Вифлиєма, на грішній землі, яка була так жорстоко та безжально спаплюжена людським гріхом і беззаконням, завершується велика і неперевершена Тайна Боговтілення. Син Божий приймає людську природу, не перестаючи бути Богом, стає повноцінною людиною. Своїм Божественним пришестям руйнує велику стіну людських гріхів та непорозумінь, якими старозавітна людина огородила себе від Господа Бога, чим спонукала своє життя до постійної ненависті та ворожнечі між подібними собі. В подібному хаосі непорозумінь людина дедалі віддаляла себе від Творця та власного спасіння, поринаючи в прірву безвиході.

   Народжений вифлиємської ночі Син Божий сповістив людству єдину й незаперечну істину, що земне життя кожної людини, до якої би раси вона не належала, якої народності вона би не була – це маленька й відповідальна сходинка до вічного життя. Віра в Добру Хистову Новину надихає людину на земні труди та допомагає кожному з нас долати всі земні життєві перепони. Христос залишив людині на всі часи неперевершену Божу Заповідь, де головним законом людського життя – ЛЮБОВ: любов до Бога і до свого ближнього, подібна любові до самого себе. Бо всі ми є братами в Христі, а всі світові нації і народності є рівними перед Богом. Спаситель навчає, що християнська покора не принижує людську гідність, а навпаки, підносить її, тоді як самозвеличення та гордість наносять велику ганьбу людині. Він відкрив людям незаперечну істину, що безмежні духовні людські якості являють собою найдорожче в людині, що чистота душі й тіла є набагато важливішими від зовнішніх прикрас. Новонароджений приніс на землю мир. Бо мир Божий – це передусім мир із своєю совістю. Мир Божий- це стан душі, коли людина не тримає проти свого ближнього камінь за пазухою, не носить у серці ані ненависті чи жадоби до сатанинської помсти, ані пам’яті про заподіяні їй кривди, ані заздрощів чи ревнощів, чи то прагнення до самозвеличення. Мир Божий там, де людина відкинула свій власний егоїзм і огидну корисливість, покірно і милосердно служить своєму ближньому, щирою й відданою працею будує добробут свого народу, процвітання рідної країни.

   Внутрішній мир Христа спонукає нас дбати також про мир зовнішній, про мир між всіма народами. Християнська совість не може бути спокійною, коли протягом тривалого часу, посеред рівних громадян різних країн ллється ненависть та ворожнеча, варварськи та безжально шматується ненька земля, яку свого часу Боговтіленням освятив Господь, понад якою вісники небесні оспівували прихід Христа до грішної людини: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях добра воля», – ця земля стала, на превеликий жаль місцем, де людині стало страшно жити, де постійно відбувається ворожнеча, невинно проливається людська кров, що викликає в людини велику тривогу за своє майбуття, та за своїх ближніх.

   На нашу долю, сучасних українців, випав надзвичайно важкий хрест випробування терпінь від північного сусіда – російського безжального й цинічного ворога, який так бездушно руйнує наші міста і села, забирає в полон як дітей так і дорослих, обезчещує молодих дівчат та жінок, перетворює в попіл дитсадки, школи, лікарні та культурно – просвітницькі заклади, спустошує все, мов та саранча, на своїй дорозі. Це є занадто важким випробуванням для нас, українців, але, об’єднавши всю нашу волю та зусилля до єднання, ми переможемо цього супостата, бо тільки в єдності наша сила й перемога на ворогом.

   Сьогодні, дорогі, Христос приходить до людини через вифлиємську бідну стаєнку, щоб назавжди бути доступним для кожної людини. А Його місце народження є таким бідним, щоб будь – яка найбідніша людина змогла би прийти до Нього й почувати себе мов у найвишуканішій домівці, бо там перебуває Бог. Бо Йому належало, щоб між Творцем і людиною, до якої Він навідався, не було жодних непорозумінь та бр’єрів. Христос завжди шукає самої крихітної можливості увійти до кожної людської домівки мандруючи цим світом. Бо немає на світі такої домівки, до якої Господь би соромився увійти. А коли Він народився, то не мав де голову приклонити.

   Сьогодні ми також прийшли до Божого Вертепу, щоб Його привітати та вклонитись Йому, за всі ті Божі дарування, якими Він обдаровує нас на протязі усього земного життя.

   Подякуймо Йому за наших славних і відважних українських воїнів, що з таким запалом боронять наш мирний спокій, захищаючи Україну від людиноненависного російського ворога. Хай Новонароджений надає всім сили та міці відігнати до свого логова цього бездушного супостата. А ті наші герої, що героїчно полягли на полях бою, хай Милосердний Господь воскресить їх для поселення в обителях праведників, що виконали головну заповідь любові до своїх ближніх, за яких віддали своє невинне життя.

   Щиросердно вітаю Всіх з Різдвяними святами та Новим роком.

   Піднесім цими днями нашу людську подяку за всі Його Божественні милості, які так щедро відвідували нас на протязі минулого року, ревно, повсякденно молімось за омріяний для нашого народу мирний спокій. А ті труднощі, які очікують нас у відбудові зруйнованих наших міст і сіл, хай згуртують нас морально – духовним вдосконаленням власного життя кожного громадянина України.

   Хай Новий 2024 рік принесе нам довгоочікуваний мир та Боже благословіння.

   Благословіння Господнє на Вас…!

                                                                                              Ваш у Христі, отець Іван, парох

                                                                                          Христос рождається!  Славите Його!