ХРИСТОС  РОЖДАЄТЬСЯ!     СЛАВІТЕ  ЄГО!

   Возлюблені в Христі  браття і сестри!

   Близько двох тисяч років відділяють нас від тієї незбагненої людському розумінню святої Вифлиємської ночі, яка звістила людству тайну БОГОВТІЛЕННЯ. Близько двох тисяч років тому, як грімкоголосно пролунали над Вифлиємськими яслами слова Божих вісників, господніх ангелів: “Слава на висотах Богу, і на землі мир, у людях добра воля” (Лк. 2, 14). З тих далеких пір промайнуло дуже багато часу, минали роки, канули в минулість століття, які не можна було повернути назад, а світ ставав невпізнаним; людина долучалась до незбагнених відкриттів, багато чого досягала світова цивилізація. А скільки за всі ті роки виникало та щезало з лиця землі могутніх імперій, якими людина старалася увіковічити свою земну пам`ять та славу. Скільки за той час приходило до життя знаменитих людей, що всілякими правдами та неправдами старалися піднести себе понад усіх – всі вони відходили у потойбіччя безслідно. Які тільки перевороти, революції, криваві повстання не потрясали цей світ: і релігійні, і соціальні, і політичні, – всі вони по – своєму змінювали обличчя цьоогоо світу. Залишалось назавжди незмінним на світі одне – людина зі своєю безсмертною душею, і праведна, і грішна, яка залишиться такою на всі часи. Незмінною залишилася на всі часи Євангельська Вістка про явлення Божого Сина, що став Сином Людським задля нас людей й нашого ради спасіння.

   “Це велика Тайна благочестя, Бог явився ф в тілі, виправдав Себе в Духові, показав Себе ангелам, проповіданий між народами, прийнятий в світі вірою” (1 Тим. 3, 16).

   Тепер знову, як і завжди, допоки буде жити цей світ, допоки буде хоч трішечки теплитися власна віра в людських душах, істооорична подія Вифлиємської ночі буде радувати та хвилювати людські серця. Бо ми знову й знову переживаємо її, намагаємося всім своїм людським єством увійти до “великої благочестя Тайни”(1Тим.3,17). І це все не випадково, бо всі ми є тісно пов’язані з Богом, інколи, може бути, наперекір своїм бажанням, бо в кожній людській душі є певна часточка християнськогоо відчуття.

   Подія Різдва Христового буде завжди милувати нас ще й тому, що Тайна Вифлиємської ночі не закінчилась, вона буде перебувати у відчуттях християнина завжди, буде жити і не ізсякне, як не ізсякла любов Бога до грішної та немічної людини. Христос через століття, через події та різні обставини безперестанку шествує до нас в ім`я нашогоо оновлення та спасіння. Жодний час та простір не мають над Ним влади. Христос знову й знову увіходить в наше життя, відкриваючи нам незбагненну Тайну Боговтілення та неперевершену радість Богоспілкування.

   Пречиста Діва Марія з Обручником Йосифом тієї священної ночі стукали, можливо, не в одні двері та шибки вікон, але не знайшлося такої родини в усьому місті, яка би потурбувала свій спокій, відчинила би двері власноої домівки та прихистила би подорожуючих. Подібне, дорогі в Христі, можна на жаль зустріти й тепер. Світ сьогодні всіляко зустрічає Христа, з байдужістю в серцях Його приймають. Сьогодні не так багато знайдеться таких людей, які би потурбували себе й відкрили би двері, щоб впустити до себе Христа.

   Згадаймо, як зустріли Новонародженого прості та щиросердні вифлиємські пастухи. Вони послухалися ангелів, поспішили до Вифлиємської стаєнки, побачивши, благочесно вклонилися Йому. А східні мудреці – волхви, ведені небесною зіркою…  Їхня дорога до Христа довга та виснажлива, але вони її торували, поки не знайшли Богонемовля, обдарувавши Його дорогоцінними дарунками, за що й отримали велику милість від Бога. Дорога цих перших очевидців Богонемовляти, це дорога до Бога усього людства, Богоспасенна дорога, якою люди йдуть до Бога, підкорюючи та перемагаючи всілякі труднощі.

   Тихої Різдвяної ночі небесні ангели звістили з приходом на землю Божого Сина громкоголосним співом: “… на землі мир”! Бо Той, що народився у Вифлиємі, напередодні Своїх хресних страждань залишить Свою Божу обітницю послідовникам: “Мир залишаю вам, мир мій даю вам!” (Ів. 14, 27). Із Своїм приходом на землю, Христос припіс людству закон любові, братерства, взаємного служіння одне одному, та мирне співжиття всіх громадян землі. І якщо тепер немає повного зовнішнього миру серед людей, виникає на землі багато міжусобних військових злочинів, то це тільки тому, що людина ще не засвоїла закону братерства, поваги, любові та мирного співжиття в сучасному суспільстві.

   І чи не тому на долю нашої миролюбної України випав такий важкий хрест страждань від безжального та цинічного роосійського ворога, який так бездушно руйнує наші мирні міста та села, забирає до страшного полону як відважних наших воїнів, та мирних громадян і невинних дітей, безчестить молодих дівчат та невинних жінок. Своєю руйнівною жорстокістю бомбардувань перетворює на попіл лікарні, школи, дитсадки, університети, спустошує все на своєму шляху не маючи в своєму серці нічого людяного. Це є для нас українців занадто важке випробовування в сучасному цивілізованому суспільстві, а якщо ми об`єднаємо всю нашу волю та всі наші зусилля, тоді зможемо перемогти цього сатанинського супостата, бо в єдності наша сила й перемога над злим ворогом.

   Різдвяної ночі, коли на землю навідався Господь у виді Богонемовляти,  Він розпочинає Свою земну подорож відкинутим, забутим людиною, щоб бути завжди доступним для кожної людини, і грішної, і праведної, яка так часто знаходиться на землі з різними життєвими та морально – духовними проблемами. Його місце народження у Вифлиємі є таким бідним, щоб будь-яка відкинута суспільством людина змогла би до Нього наблизитись та отримати спокій Божий. Христос завжди шукає щонайменшої можливості увійти до грішної людини, бо немає на світі такої людини, до якої Господь би посоромився увійти.

   Різдвяної ночі ми також стараємося із своїми родинами відвідати Вертеп Христа, наші Святі храми, вітаючи Новонародженого за всі Його Божі дарування, якими Він нас благословлях минулих часів, попросити в Нього допомоги на наше майбуття.

   Цих Різдвяний та святкових днів ми повинні посилити наші молитви до Бога за наших славних і відважних воїнів, які віддають своє молоде життя за Україну та за наш мирний спокій. А ті наші славні герої, що так героїчно полягли в боротьбі з ворогом, хай Милосердний Господь оселить їх в місці праведників – Божому Царстві.

   Отож, дорогі в Христі! Всіх Вас вітаю з Різдв`яними святами та Новим Роком!

   Піднесім в ці святкові дні нашу подяку за всі Його Божій Милості, якими Він так щедро обдаровував нас на життєвій дорозі. Щоб після темної ночі жорстокої агресії ворога настав, накінець, радісний світанок перемоги рідної України. Гідно несімо ймення ревних послідовників Христа в повсякденно – громадському, родинному та особистому житті.

   Хай новий 2025 ЮВІЛЕЙНИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ РІК принесе нам усім такий довгоочікуваний мир та Боже благословіння.

   Благословіння Господнє на Вас…!

                                                                                     Ваш у Христі, отець Іван, парох

                                                                                   Христос рождається!   Славіте Його!