Про страсті пам’ятати

З жалю ридала Пресвята,
Мечі їй серце прошивали,
Ісуса зняли із хреста,
На руки Матері поклали.

Ті, недовіри-вояки
Про Божество Його не знали,
Бездушні і злобні кати
Руки й ноги прибивали.

Хто зрозуміє скільки болю
Було тоді у серці в Нього?
Бачив Він Матінку Свою,-
Дивилась і Вона на Нього.

Ісус з хрестом падав за нас,
Його гріхом обтяжує людина,
А падав Він не раз,
Бо ми є тому причина.

Душа моя чи ти несеш
Свій хрест терпляче, як Спаситель?
Ісус брав на себе хрест
І йшов дорогою побитий.

Просім Його уже тепер:
«Ісусе змилуйся над нами».
Ти був засуджений на смерть
Страшними, злобними суддями.

Дозволь нам, дітям України,
Про страсті твої пам’ятати,
Спасителю наш дорогий,
Ти був побитий, зранений, розп’ятий.

Хай мертві вийдуть із гробів,
Ти справедливий наш Спаситель,
Як помирав Ти на хресті,
Був землетрус тоді великий.

Ти прости нам всі гріхи,
Які здійснила Батьківщина,
Небесний Отче, ми Тобі
Відкупим смертю Твого Сина.

Оплакуємо всі Ісуса страсті,
Тернистий шлях Його відчули ввесь,
Самі були в неволі та нещасті,
Та наш Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Василь Щомак
м. Ужгород
Квітень 2018р.Б.