Дорогі браття у священстві, преподобні браття і сестри у монашестві, дорогі брати і сестри у Христі!
«Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні
ворота її не подолають.» (Мт 16,18)
Так звернувся Ісус до апостола, якого вибрав видимим главою своєї Церкви. Ці слова були пророцтвом
Христа, які мали зміцнити віру учнів. Христос, знаючи до кінця свою місію на землі, укріпляв їхні серця,
щоб вони не засумнівалися в його божестві і безсмерті. І справді, в пасхальний ранок лунає радість:
«Христос воскрес із мертвих!» Після воскресіння Ісус показує себе учням, їсть разом з ними, дає їм
останні настанови, перед їхніми очима возноситься на небо і возсідає праворуч Отця.
Для людей сьогодення часто великою трудністю є те, що «Бога ніколи ніхто не бачив» (1Ів 4,12). Ісус
Христос, якого ми колись бачили та могли його доторкатися, вознісся на небо і вже його нема між нами.
Однак, хто хоче бачити Бога, Невидимого Отця, бачити його любов, може її побачити на обличчі Христа,
бо ж «знання Божої Слави засяяло на обличчі Ісуса Христа» (пор. 2Кор 4,6), як говорить апостол Павло.
«Але як же побачити Христа? – запитують скептики, – Він в небі». Любов Христа можна побачити,
споглядаючи і торкаючись Його Містичного та Таїнственного Тіла – Христової Церкви. Бо «як тіло
є одне, хоч і багато має членів» (1Кор 12,12), з яких кожний має свою місію, функцію у тілі, так і в Церкві
є багато людей різного стану, віку, професій тощо. Як і Христос у тілі переживав смерть і воскресіння,
так і Його Церква іде своєю дорогою – дорогою Христовою. Багаторазово в різних місцях світу,
протягом історії знищувана, розіп’ята, ба навіть похована під землею, як тіло Христа у гробі, – Церква
Христова воскресає щораз із новою силою.
І ми в цей рік святкуємо тридцяту річницю воскресіння нашої Помісної Церкви – виходу з підпілля
Мукачівської греко-католицької єпархії. Ці Пасхальні свята переповнені радістю через воскресіння
Христа, що є «засновником і завершителем віри» (Євр 12,2). Радіємо з того, що пекельні ворота не
подолали Начальника життя. І в бою з гріхом і смертю Христос вийшов переможцем із гробу. Так і його
Містичне Тіло – Церква, Мукачівська єпархія, укріплена на скелі Петра, не була подолана воротами
комуністичної ідеології – вийшла переможною з підземелля.
Бажаємо Вам, дорогі брати і сестри, міцного укорінення у Христі. Бажаємо всім нам завжди опиратися
на скелі Петра. Бажаємо Вам віри, як гірчичне зерно, щоб гори смутку, негараздів, матеріальних,
психологічних та інших проблем ви пересували силою цієї віри. Нехай Воскреслий та Переможний
Христос через Ваше хрещення дасть вам частку у своєму воскресінні. Пасхальні свята нехай будуть для
вас мирними, радісними та сімейними.