Слава  Ісусу  Христу!

  Возлюблені  в  Христі браття і сестри!

  Знову Свята Мати Церква Христова просить нас, немічних, на мить зупинитися у підніжка величної Божої заповіді ЛЮБОВІ.

  Бо ця заповідь, як вершина духовних досконалостей підносить нас до нечуваних вершин богоуподібнення.

   Все те нове, що не чуло людство до Христа, і що до тих далеких часів на землі ніхто не навчав, Спаситель закінчує Свою Божу Науку Любові дивними словами: «Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь ворога свого. А Я  вам кажу: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що вас гонять.  Таким чином станете синами Отця вашого, що на небі» (Мт. 5,45-48).

   З усіх Христових вимог, ця є найвозвишенішою та найважчою, яку Христос пропонує нам для нашого виконання, якщо хочемо бути вибранцями Божими. Це і є вершиною Христового закону любові, про яку людина ніколи не могла навіть мріяти,  а власними силами ніколи  до неї  не змогла би піднестися.

   Пропонуючи нову заповідь любові навіть до ворогів, Спаситель не мав на увазі знищити тодішні державні форми правопорядку, і встановити нові закони. Він тільки вказував на те, яким повинен бути учень Христа; не відплачувати злом за зло, як це було загальноприйнятим посеред тогочасного людства, бо не холодна, зачерствіла безсердечність врятує цей світ, а неперевершена любов Христових послідовників врятує  світ від  гріховного розтління. На жаль, живемо у такому сучасному часі цивілізації, в якому ненависть та злоба людини мають вбивчу силу, що заслужила серед народу стати ідолом, нищівні засоби сучасного озброєння та чималі суми брудних грошей знищують цивілізацію БОЖОЇ  ЛЮБОВІ.

   Людина виховується роками, століттями, тисячоліттями в брудній атмосфері, повністю просяклій егоїзмом, звеличенням  та восхваленням гніту та рабства. Навчають вже малих діточок, що історія – це шкільна література – вона формується тільки на війнах, виграних і програних. А скільки ми оплескували оті могутні сили зла та насильства, перемоги над ворогами!  Бо ця ідеологія, на превеликий подив, – цілковито протилежна ідеології  БОЖІЙ.

   Якщо будемо завжди керуватися законом любові – ця річ дуже важлива й надскладна, однако, без неї неможливий довготривалий мир  у світі, неможливе дотримання будь-якої справедливості, і також не обійдеться без братовбивства чи кровопролиття між народом. Вчинок Каїна  незгладимо й глибоко затаврував  світову людську спільноту. Самолюбство, заздрість і ненависть стають самим страшним уроком для людини  через усю історичну людську дорогу.

   Возлюблені в Христі…   Людина — це не комаха чи якась інша нерозумна істота. Вона створена Богом -Творцем за образом та подобою Божою та призначена для вічного життя в Божому Царстві, і щоб це уможливити, на землю зійшов Син Божий, що залишив людині Свою Заповідь ЛЮБОВІ, любові взаємної: «Ви чули, що було сказано древнім: Не вбивай… А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпадає судові…Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб. А Я кажу вам: Не противтеся злу. Хто вдарить тебе у праву щоку,  оберни до нього й другу. Хто хоче позиватися з тобою  і взяти в тебе одежу, лиши йому і плащ… А хто хоче позичити в тебе, не відвертайся від нього».

Отака-то християнська мораль! Вона, однак, не ґрунтується на людських міркуваннях і людській силі, які, за словами  псалмопівця – наче трава, швидко зів’януть, поникнуть мов рослинна яра.

Спаситель вимагає від Своїх послідовників правдивої праведності, яка би перевершувала  книжників і фарисеїв, без якої неможливо бути спадкоємцем Божого Царства. А справедливість – це результат співдії людини з благодаттю Божою. «Без Мене нічого ви не можете чинити» – говорить до нас Божий Син, Господь наш Ісус Христос (Ів. 15,5).

Спаситель ніколи не наказував і не дозволяв відбирати насильно від людини життя, хоч яким би ворогом  для нас ця людина не була.

Любити ворогів, за вченням Христа та за Його прикладом, можливо тільки тій людині, душа  якої наповнена вірою  та покладається на допомогу Милосердного Бога Чоловіколюбця: «Спробуйте й подивіться, який добрий Господь… блаженний, хто до Нього прибігає» – говорить Псалмопівець.

Ніякої користі не принесе нам наша молитва, навіть піст, чи милостиня, коли серце наше буде наповнене злобою та ненавистю  до нашого ближнього, і що ж то за християни ми були б, що за учні Христові, якщо би не наслідували  свого Учителя, Який на хресті простив усім Своїм розпинателям  та ворогам, та ще й молився за них, незважаючи на власні болі та ворожу ненависть : «Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять».

Отож, дорогі, будемо наслідувати приклад нашого Спасителя, щоб завжди залишитися Його справжніми учнями, слухняними дітьми Божими, спадкоємцями вічної слави на НЕБІ.  Амінь.

Ваш у Христі о. Іван