Христос Рождається!
Возлюблені в Христі браття і сестри! З невимовної Божої любові за для нас людей, нашого ради спасіння народився на землі Син Божий Господь наш Ісус Христос. В цій предивній і священній події відкрилась всьому світу «велика благочестя тайна»: Бог явився в Тілі»
(1 Тим.3,16), а нам, земнородженим, ниспослано «Божий дарунок – Життя Вічне у Господі нашому Ісусі Христі» (Рим. 6,23).
Тайна Боговтілення недосяжна для людського розуму, але вона відкривається благочестивому віруючому серцю: з нами Бог і ми з Богом; Бог по Своїй любові до грішного творіння стає людиною, а людина за невимовного Божого Милосердя підноситься бути причасником Божого Єства (2 Пет. 1, 4), вічного єднання з Божеством, бо ставши Спасителем для грішної людини, Господь посередністю віри поселяється до наших сердець.
Втілення Божого Сина засвідчує нам про те, що Милосердний Бог ніколи не залишає людину без Свого Божественного догляду. У невимовному Боговтіленні ми, християни, повинні неодмінно вбачати, до якої неперевершеної міри може до нас наближатися наш Творець, як до Свого Створіння. Тайна Божого Втілення показує нам, що, незважаючи на непомірну відстань між людиною та Богом, Синові Божому було вгодно так упокоритися, щоб стати одним з нас. Він не тільки долучає вірних до Свого Божественного життя, але й Сам долучається до нашої людської природи. І скільки найвеличніших, подячних думок виникає порою в нас про надзвичайне призначення людини та відповідальність перед Богом.
Тайна Боговтілення відкрила перед людиною любляче Серце нашого Творця. Для нас тепер немає необхідності запитувати що думає про нас Господь і які Божі плани Він для нас має, коли ми ухиляємося від виконання Його Божих Заповідей, або нехтуємо нашим християнським призначенням. І чи буде Він для нас Люблячим Отцем, або строгим Суддею? Коли Син Божий прийшов до нас тієї Різдвяної Ночі у людському тілі, то вже сам Його прихід чітко відповідає нам на всі ці питання. Споглядаючи ясла і Богоспасенний Хрест, неповинно в нас бути жодним сумнівам в тому, що наш Бог – ЛЮБОВ.
Свята Церква Христова навчає нас, що після гріхопадіння наших прародичів людська природа хоч і була пошкоджена гріхом, але не залишилась без Божої Подоби. Тому грішна людина має прихильність чинити добро і зло, величі та приниженн, нести в собі здоровя та хвороби, життя та смерть. А коли ж почався цей для людини стан, і чи припиниться він колись? Який сенс має у подібному випадку наше тимчасове земне життя, і що буде з людиною після тілесної смерті? Всі ці надзвичайно важливі питання мимоволі виникають в глибині мислячої душі християнина.А відповідь на них дає віруючій людині втілення Божого Сина. Боговтілення дає можливість пізнати, ким була людина, ким вона стала і ким повинна бути у майбутті.
Якщо Сам Божий Син полишає Престол Небесного Отця, щоб зійти на землю і прийняти людське тіло, визволяючи, тим самим, нашу гріховну природу від полону гріха і смерті, то це чи не значить, що ми, люди, перебуваємо у гріховному стані, бо навіщо тоді потрібно було вживати Богу такого надзвичайного засобу. Якщо для врятування нас від гріха і смерті Син Божий обрав не інший шлях, як той, щоб прийняти на Себе наше тіло і стати в усьому подібним до нас людиною, то виходить, що наша людська природа, незважаючи на пошкодження її гріхом, спроможна стати відродженою, а наше тіло зможе знов одягнутися у святість та нетління; бо для чого тоді нашому Спасителеві було зєднуватися з невиліковним, і який би сенс був у тому, щоб втілюватися у те, що підлягало остаточному знищенню? Якщо Син Божий прийшов на землю спасти нас не чимось іншим аніж покорою, співстражданням, любовю та хресною смертю, то після цього немає жодної потреби запитувати, чим згрішила людина і як вона має встати у своїх власних гріхах. Вдивляючись у далечінь християнського розуміння Вифлиємських Ясел і Голгофського Хреста, віруюче серце людини неодмінно усвідомлює, що Небо втрачене через жорстокий людський непослух і життєву недбалість, а повернутим воно може бути через християнську покору, терпіння та жертовну любов.
Син Божий прийшов на землю спасти не тільки людей, але разом з ним усе земне створіння Боже. За твердженням Святого Апостола Павла: «Саме створіння визволене буде від рабства тлінню на свободу слави дітей Божих» (Рим. 8, 21). Наша віра нас навчає, що джерелом страждань людини та іншого гріховного безладу в світі є людський гріх. Бо в особі людини, якій Бог підкорив увесь світ, відбулося відпадіння творіння від свого Творця. Тому через відродження людини, посередністю Боговтілення залежить майбутнє всього творіння. Віра у втілення Божого Сина переборює наші запитання; чи не припиниться колись життя на цьому світі, і чи не залишиться жити тільки духовний світ? Не припиниться і не може припинитися вже тільки тому, що людське тіло навічно сприйняв Син Божий.
Така наша віра, а виходячи з наших власних вірувань, ми повинні жити й бути молитовно – діяльними в наш тривожний час, коли на Сході нашої країни відбувається кровопролитна війна від сусіда – агресора проти українського народу. Нам потрібно в цей час не тільки щиро молитися до Начальника миру, Господа нашого Ісуса Христа, але й робити все від нас залежне, щоб припинилося на наших землях це жахливе кровопролиття, щоб творити нам європейську країну у мирі та злагоді. Молитва за примноження миру, проповідь любові та злагоди, чесна та щира праця на благо нашого українського народу нехай буде основою нашої духовної діяльності у цей важкий час.
Вітаю Вас, возлюблені у Христі браття і сестри, з Різдвяно – Новорічними святами, що несуть нам так багато небесних радостей. Новонароджений у Яслах хай прийме нас, що у ці дні святкувань нашими колядками Його так звеличуємо. Хай Новий Рік, що настав, буде для нас роком, наповненим Божим Миром та Благословінням у спіслужінні нашому Творцю!
Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай перебуває зі всіми вами!

Христос Рождається!
Славите Його!
Ваш у Христі, отець ІВАН, парох
Різдво Христово – 2018 рік