ПРОПОВІДІ
СЛОВО ПАРОХА – РІЗДВО ХРИСТОВЕ 2021
СЛОВО ПАРОХА
Христос раждаєтся! Славiте єго!
Більше двох тисяч років минуло від того часу, коли на грішну землю з Небесних висот прийшов Син Божий, друга Особа Пресвятої Тройці, щоб вилікувати немічну і грішну людину від рабства первородного гріха.
Спаситель світу приходить на землю, приймаючи подобу немічної людини, в такому тілі, як кожен з нас, земнороджених проживає. І в цій дивній і незбагненій події відкрилася всьому світу «велика благочестя тайна: Бог явився в тілі» (1 Тим. 3,16), а нам, грішним людям, принесений «дарунок Божий – Життя Вічне в Ісусі Христі, Господі нашім» (Рим. 6,23). Тайна Боговтілення неосяжна для обмеженого людського розуму, але вона може відкритися віруючому серцю людини: з нами Бог, і ми з Богом; бо Бог, з невимовного Свого Людинолюбства стає одним з нас, і людина за Божою милістю, стає причасником Божого Єства» (2 Пет. 1,4)
Різдво Христове – свято любові й миру – звеличували Ангельські сили, що славили прихід Господній: «Слава на висотах Богу, й на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 13-14). Тієї далекої й загадкової ночі здійснилася велика благочестя тайна: Бог явився в плоті, народившись, як людина, від Діви Марії. Про цю єдину і неповторну мить Свята Церква вустами Богонатхненних отців святково проголошує: «Нині сприйме Вифлиєм Того, Хто сидить завжди з Отцем, нині ангели Немовля народжене Боголіпно славословлять: слава у вишніх Богу, і на землі мир, а в людях благовоління».
З народженням Христа, Спасителя світу, здійснилося давнє пророцтво Ісаї, старозавітнього євангелиста: «Ось, Діва в утробі прийме, і народить Сина, і дадуть Йому Імя Еммануїл, що значить – з нами Бог». Різдво Христове явилось, і донині є таємницею не тільки для розуму людського, але й для ангельського небожительства. Ще задовго до пришестя Спасителя, Отець Небесний, через святих старозавітніх праведників, різними прообразами готував підзаконне старозавітнє людство до Його прийняття.
Пояснюючи це, Святитель Василій Великий говорить: «Домобудів-ничий нашого спасіння, немов око людини, що виростала у темряві, вводить нас до яскравого світла через поступове до нього звикання, враховуючи наші немочі». Святитель Григорій Богослов, повідаючи про народженого Господа, Спасителя світу, закликає людину відкрити своє серце перед Божою Любовю; викорінювати ненависть, зупиняти ворожнечу та помсту, нищити сварки, виганяти лицеміря, загасати тліюче в серці злопамятство і замість усього цього привносити в життя все протилежне; любов, радість, мир, благість, великодушність,- тобто, все зібрання чеснот, які дарував Бог людині для морально-духовного вдосконалення.
А що ж спонукало Божого Сина зійти в такий спосіб на грішну землю? І чому Син Божий став Сином Людським? Тож послухаймо в цьому Голосу Самого Спасителя, Який пояснює Таємницю Свого пришестя на землю: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3, 16). Отже, Христос Втілився і прийшов на землю зі Своєї волі, з любові до роду людського. Він зійшов до нас із небесних висот для того, щоб дарувати нам життя вічне. А якби Син Божий не втілився, людина назавжди залишилася б загиблим творінням. Господь прийняв наше тлінне тіло й оздоровив його Своїм Божеством, визволивши його від тенет смерті та сітей людського ворога – дявола.
Свята Церква Христова навчає нас, що після гріхопадіння людська природа, хоч і була пошкоджена гріхом, але не позбулася Божого образу. Тому людина являє собою змішання добра і зла, величі і приниження, здоровя і хвороб, життя і смерті. Відколи почався цей стан і чи промине він колись? Який сенс має в такому випадку наше життя і що з людиною буде після фізичної смерті? Всі ці надзвичайно важливі питання мимоволі виникають в глибині душі мислячої людини. Відповіді на них дає нам Тайна Боговтілення. Вона дає нам можливість пізнати, ким людина була, ким вона стала і ким повинна бути.
Якщо Син Божий залишає Престол Небесного Отця, сходить на землю й приймає тіло, щоб визволити нашу природу від гріховного полону і смерті, то це означає, що ми перебуваємо у гріховному стані, бо інакше, навіщо було Богові вживати такий безпрецедентний засіб.
Якщо для врятування нас від гріха і смерті Син Божий обрав не інший засіб, як той, щоб прийняти на Себе наше тіло і стати в усьому подібним до нас, то виходить, що наша природа, незважаючи на пошкодження її гріхом, спроможна стати оновленою і відродженою, наше тіло може знов одягнутися в нетління.
А для чого ж нашому Спасителю було зєднуватись із невиліковним творінням, який сенс був у тому, щоб втілюватись в те, що підлягало остаточному знищенню? Отже, Син Божий прийшов на землю спасти нас не чимось іншим як покорою, любовю, милосердям, стражданнями і хресною смертю, то після цього немає жодної потреби запитувати, чим згрішила людина, і як вона повинна встати. Вифлиємські Ясла і Голгофський Хрест, показують віруючій людині, що Небо вона втратила через непослух і життєву гордість, і не інакше може бути повернутим, як через християнську покору, терпіння і жертовну любов до Бога і ближнього. «Прийдіть, радіймо Господу!» – радіймо тому, що Він зійшов до нас і не посоромився прийняти на Себе наше тіло і разом з ним наші гріхи; радіймо тому, що через пришестя Сина Божого для нас осяявся увесь світ, що в Ньому ми можемо краще бачити нашого Творця і Спасителя, нашу природу та її долю, дочасну і вічну, в усіх її проявах; радіймо, що сама радість, сповіщена ангелами при народженні Спасителя світу, є тільки тим відповідальним початком нескінчених і невимовних радостей. Такою є наша власна віра, віра в майбутній розквіт нашої прекрасної, на жаль, обезображеної нашими власними гріхами, страждальниці України. Розбудовуймо її разом, будьмо гідними носіями добра, миру, злагоди, а за всім цим пізнають нас, що ми є слухняними дітьми Божими. У ці святкові різдвяні дні, коли душа віруючої людини наповнюється духовною радістю за Новонародженого у Вифлиємі, сердечно вітаю Вас, дорогі браття і сестри, з великим святом Різдва Христового і Новим 2021 роком. Наших славних воїнів, що захищають нашу країну від ворога, віддаючи своє молоде життя за незалежність України. Вітаю нащих прекрасних лікарів, які безстрашно борються з сучасною чумою – пандемією коронавірусу, ваіддаючи своє власне життя задля виздоровлення інших, і чи не є це християнським подвигом – проявом жертовної любові. Подякуймо Господу Богу нашому, за Його незчислимі милості до нас, грішних, в минулому році та в наших молитвах просімо, щоб благословіння Боже осінило кожну людину, яка хоче творити добро, а Божий Мир хай супроводжує всі народи землі.